Управління маєтками Чарторийських у Подільському воєводстві в другій половині XVIII століття
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2025.161.2
Ключові слова:
магнатський маєток, Чарторийські, урядники, офіціалісти, Подільське воєводство, шляхта, Річ Посполита.Анотація
Вступ. У другій половині XVIII ст. магнатські маєтки були важливим елементом економічного життя Речі Посполитої. Серед них вирізнялися подільські володіння родини Чарторийських – один із найбільших приватних комплексів того часу. Їхня ефективна адміністративна система поєднувала централізований фінансовий контроль і місцеве управління, що сприяло формуванню ранньої «маєткової бюрократії» та стабільності господарства.
Методи. Дослідження ґрунтується на принципах історизму й об’єктивності. Застосовано джерелознавчий, порівняльний і структурно-функціональний методи, а також елементи просопографічного підходу.
Результати. Встановлено, що управління подільськими володіннями Чарторийських спиралося на ієрархічну структуру вищих урядників – від генерального комісара й генерального економа до економів ключів, адміністраторів фільварків і спеціалізованих офіціалістів, які управляли фільварковою челяддю, ремісниками та селянами. Система забезпечувала ефективний контроль за господарством, регулярну звітність і постійний обмін інформацією між місцевими урядниками та власником. Виявлено, що рівень оплати праці визначався обсягом обов’язків і значенням ключа, у якому служив урядник. Матеріальна винагорода включала грошові виплати, натуральне забезпечення, одноразові гратифікації й пожиттєві пенсії.
Висновки. Досвід Чарторийських у керуванні подільськими маєтками демонструє, що ефективність великого господарства визначалася не лише масштабами володінь, а насамперед якістю управління. Децентралізована структура, побудована на особистій довірі та лояльності урядників, поєднувала контроль і гнучкість у прийнятті рішень. Завдяки матеріальним заохоченням і турботі про службовців Чарторийським вдалося створити стійкий адміністративний апарат, який забезпечував економічне зростання та підтримував політичну вагу родини в другій половині XVIII століття.
Ключові слова: магнатський маєток, Чарторийські, урядники, офіціалісти, Подільське воєводство, шляхта, Річ Посполита.
Посилання
Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie (AGAD). Archiwum Potockich z Łańcuta (APŁ). sygn. 63/1–6.
AGAD. APŁ. sygn. 99/1–12.
AGAD. APŁ. sygn. 100/1–14.
AGAD. APŁ. sygn. 139/6. 27 s.
AGAD. Archiwum Publiczne Potockich (APP). sygn. 361. 350 s.
AGAD. APP. sygn. 358. 142 s.
AGAD. Archiwum Skarbu Koronnego (ASK). Dział LVI. sygn. 103. 83 s.
Biblioteka Książąt Czartoryskich w Krakowie (BKC w Krakowie). Rkps. 5783, s. 47–208.
BKC w Krakowie. Rkps. 5784. s. 17–593.
BKC w Krakowie. Rkps. 6042 III, s. 17–20.
BKC w Krakowie. Rkps. 7663, 39 k.
BKC w Krakowie. Rkps. 7677, 17 k.
BKC w Krakowie. Rkps. 7905, 8 k.
BKC w Krakowie. Rkps. 8228, 35 k.
Buczek, K. (1958). Drużbacki Michał. Polski słownik biograficzny: Vol. 5 (p. 403). Warszawa–Kraków [in Polish].
Butterwick, R. (2022). Światło i płomień. Odrodzenie i zniszczenie Rzeczypospolitej (1733–1795). Kraków: Wydawnictwo Literackie. [in Polish].
Central State Historical Archive of Kyiv (CSHAK), records group 49, inventory 1, file 9. 33 p.
CSHAK, records group 49, inventory 3, file 17. 225 p.
Cherkaska, N. O. (2012). Sources on the History of Private Archival Studies in the 18th Century: (On the Example of the Archives of the Magnates of Right-
Bank Ukraine). Ukrainian Archival Yearbook, (16), 7–23. [in Ukrainian].
Czartoryski, A. J. (1904). Pamiętniki ks. Adama Czartoryskiego i korespondencya jego z cesarzem Aleksandrem I. T. 1. Kraków: Spółka Wydawnicza
Polska. [in Polish].
Czeppe, M. (1999). "Tytularne" urzędy ziemskie w czasach Augusta III. Kwartalnik Historyczny. R. CVI. 77–88. [in Polish].
Frączyk, T. (2012). Adam Kazimierz Czartoryski: Biografia historyczno-literacka na tle przemian ideowych polskiego Oświecenia. Kraków [in Polish].
Helej, S. D., & Levytska-Revutska, O. E., (2019). Manor economy in Eastern Galicia at the end of the 18th– the early 19th century. Herald of Lviv University
of Trade and Economics. Humanitarian Sciences. (16). 6–26. [In Ukrainian].
Kargol, T. (2021). Między Sławutą a Tarnowem. Podróże współpracowników i administratorów dóbr wołyńskich i ukraińskich ks. Hieronima Sanguszki na
przełomie XVIII i XIX wieku. Galicja. Studia i materiały, (7), 163–191. https://doi.org/10.15584/galisim.2021.7.8 [in Polish].
Kicińska, U. (2024). Powinności zarządcy majątku szlacheckiego w czasach saskich na przykładzie dworu Elżbiety z Lubomirskich Sieniawskiej,
kasztelanowej krakowskiej. Saeculum Christianum, 31(2), 113–125. https://doi.org/10.21697/sc.2024.31.2.8 [in Polish].
Krykun M. (2011). Podolian Voivodeship in the 15th–18th Centuries: Articles and Materials. Lviv. [In Ukrainian].
Kuras, K. (2010). Współpracownicy i klienci Augusta A. Czartoryskiego w czasach saskich. Kraków. [in Polish].
Majewska-Maszkowska, B. (1976). Mecenat artystyczny Izabelli z Czartoryskich Lubomirskiej (1736–1816). Zakład Narodowy imienia Ossolińskich,
Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. [in Polish].
Miłuński, M. (2009). “Zarząd dóbr Bogusława Radziwiłła w latach 1636–1669.” Administracja i życie codzienne w dobrach Radziwiłłów (XVI–XVIIIw.). (Ed.
U. Augustyniak). Warszawa: Wydawnictwo DiG, Instytut Historyczny UW. pp 195–283.
Ovsinskyi, Y. (2001). The Folwark Administration of Michał Rzewuski’s Podolian and Volhynian Estates in the 1740s–1770s. Visnyk of the Lviv University.
Historical Series. 37 (1). 198–213. [in Ukrainian].
Ovsinskyi, Y. (2004). Folwark Economy in the Podolian Voivodeship of the Polish–Lithuanian Commonwealth in the 18th Century. [Candidate dissertation].
Ivan Franko National University of Lviv [in Ukrainian].
Polska Akademia Nauk Biblioteka Kórnicka (BK). sygn 2185. 30 k.
BK. sygn. 00915. 97 k.
Rostworowski, E. (1977). Moszczeński Adam. Polski słownik biograficzny. Vol. 22 (pp. 87–91). Warszawa. [in Polish].
Schultz, F. (1956). Podróże Inflantczyka z Rygi do Warszawy i po Polsce w latach 1791–1793. Warszawa. [in Polish].
Serczyk, W. (1965). Gospodarstwo magnackie w województwie podolskim w drugiej połowie XVIII wieku. Warszawa. [in Polish].
Serczyk, W. (2000). Korespondencja oficjalistów w dobrach Potockich na Ukrainie w drugiej polowie XVIII wieku. Poprzez Stulecia księga pamiętkowa
ofiarowana Profesorowi Antoniemu Podrazie w 80. rocznicę Jego urodzin. Krakow: Towarzystwo Wydawnicze “Historia Iagellonica”. 119–125. [in Polish].
Soroka, J. (1881). Pamiętnik Jerzego Soroki pazia i koniuszego księcia generała ziem podolskich 1772–1822. (ed. W. Wosłocki) Tygodnik Ilustrowany.
1881. T. 2. S. 188–190. [in Polish].
Stafiichuk, M. (2025). The Olyka majorat (ordynacja) in 1586-1629: Foundation, Structure, Mechanism of Functioning. [PhD dissertation. National University
of Kyiv-Mohyla Academy]. PQDT Open. https://ekmair.ukma.edu.ua/items/12cee461-319b-4a3d-b72a-7e8b346ebff7 [in Ukrainian].
Syta, K. (2002). Jan Józef Witoszyński – archiwista Sieniawskich i Czartoryskich z XVIII wieku: Przyczynek do dziejów archiwistyki prywatnej okresu
staropolskiego. Archiwista Polski. (2). 23–35. [in Polish].
Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv (LNNB Ukrainy im. V. Stefanyka). records group 4, inventory 1, file 530. 21 p.
LNNB Ukrainy im. V. Stefanyka, records group 141, inventory 1, file 1508. 7 p.
LNNB Ukrainy im. V. Stefanyka, records group 5, inventory 1, file 4357. 154 p.
Zielińska, T. (2003). Oficjaliści w dobrach magnackich w XVIII wieku jako urzędnicy ziemscy. Świat pogranicza, eds. M. Nagielski, A. Rachuba, S.
Górzyński, Warszawa, pp. 267–281. [in Polish].
