Музей як інструмент реполонізації Сілезії: творення образу "повернених земель" (1948–1956)

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2025.160.12

Автор(и)

  • Всеволод Сергієнко Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харків, Україна https://orcid.org/0009-0005-1997-8679

Ключові слова:

Сілезія, реполонізація, «повернені землі», Державний музей у Вроцлаві, ПНР, Вроцлав, Друга світова війна, територіальні зміни, колективна пам’ять, інтеграція, пропаганда, історична політика.

Анотація

Вступ. З моменту свого офіційного відкриття в 1948 р., лише через три роки по завершенні спустошливої Другої світової війни, Державний музей у Вроцлаві став культурним центром для поселенців, які заселили так звані "повернені землі" – колишні німецькі території, передані Польщі за наслідками Потсдамської конференції.  
Методи. В основу дослідження покладено принцип історизму й об'єктивності. Було застосовано комплекс загальнонаукових (синтезу, індукції, аналізу) та спеціальних історичних методів (історико-типологічний метод для аналізу комплексу експозицій, виставок й освітніх програм музею). 
Результати. Встановлено, що Державний музей у Вроцлаві відіграв значну роль у формуванні та поширенні державного міфу про "повернені землі" в Польщі у період 1948–1956 рр. Його експозиції, виставки й освітні програми були спрямовані на легітимізацію територіальних змін після Другої світової війни й інтеграцію західних земель до складу Польщі. Зібраний у статті дослідницький матеріал доводить, що музей став важливим інструментом історичної політики уряду, який використовував його для формування національної свідомості та патріотичних почуттів у населення. Облаштування експозицій, проведення виставок відбувалося в організований спосіб, а його діяльність мала значний вплив на формування історичної свідомості населення  Польської Народної Республіки.  
Висновки. Музейні виставки акцентували увагу на польському характері Сілезії, її багатовікових зв'язках із Польщею та корінному слов'янському населенні. Незважаючи на значний внесок музею в інтеграцію західних територій, його діяльність також мала ознаки пропаганди. Експозиції часто оминали або применшували німецький період в історії Сілезії, 
а історичні факти використовувалися для обґрунтування державної ідеології. Музей став важливим осередком культури для польських переселенців, допомагаючи їм адаптуватися до нового місця проживання й інтегруватися в суспільство. У сучасній Польщі діяльність цього музею в період ПНР оцінюється неоднозначно. З одного боку, визнається його роль у 
збереженні та популяризації польської історії та культури, з іншого – лунає критика щодо пропагандистського характеру та викривлення історичних фактів. Попри це музей залишається цінним історичним джерелом, що дає змогу зрозуміти, як тодішній політичний режим використовував історичну політику для досягнення своїх цілей. 

Біографія автора

  • автор Всеволод Сергієнко, афіліація Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Харків, Україна

    асп. 

Посилання

dni Wrocławia. (1948). Dziennik Polskę, 6. http://old.mbc.malopolska.pl/ Content/90542/dp_1948_179.pdf

Borówka, T. (2023). Wojownik Słowian. Profesor Józef Kostrzewski i walka polskich archeologów o słowiański Śląsk. Slazag. Pl. https://www.slazag.pl/ wojownik-slowian-profesor-jozef-kostrzewski-i-walka-archeologow-o

slowianski-slask

Dobrosielska, A. (2018). Archeologia "Ziem Odzyskanych". In K. BockMatuszyk, W. Kucharski, P. Zubowski (Eds.) Prusy Wschodnie – dyskurs i praktyki. Na Swoim? U Siebie? Wśród Swoich? Pierwsze Lata Na Ziemiach Zachodnich i Północnych (pp. 445–459).

Dwa nowe muzea otwarło we Wrocławiu. (1948, July 12). Dziennik Zachodni, 2. https://sbc.org.pl/dlibra/publication/504979

Eggert, M. K. H. (2010). Carl Schuchhardt (1858–1943). A Review of Ancient Europe, 51(1/2), 129–150. https://doi.org/10.54799/JLJE2028

Kuśnierz-Krupa, D. (2014). Historiozoficzne refleksje z podróży Jana Matejki po miastach Galicji. Journal of Urban Ethnology, 133–147.

https://rcin.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/54880?id=54880

Lisevych, I. T. (2008). Kostshevskyi Yuzef. National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of History of Ukraine [in Ukrainian]. http://www.history.org.ua/ ?termin=Kostshevskii_Yu

Lukasiewicz, K. (2009). Dagome Iudex and the Frist Conflict Over Succession in Poland. The Polish Institute of Arts and Sciences of America, 4. https://www.academia.edu/14318892/

Muzeum Narodowe we Wrocławiu. (2022). Mnwr. Pl. https://mnwr.pl/ oddzialy/muzeum-narodowe/o-muzeum/

O planowe zwiedzanie WZO. (1948). Dziennik Polskę, 6. http://old.mbc.malopolska.pl/Content/90619/dp_1948_193.pdf

Pacholak, A. (2020). Moment projektowej wolności Wystawa Ziem

Odzyskanych we Wrocławiu w 1948 roku. Historiaposzukaj.Pl.https://www.historiaposzukaj.pl/wiedza,wydarzenia,1445

Prezydent R. P. Otworzył Wystawę Ziem Odzyskanych Z Wrocławia widać drogi przyszłości wytyczaje praca polskich rąk. (1948). Dziennik Polskę, 1. http://old.mbc.malopolska.pl/Content/90647/dp_1948_199.pdf

Sawicki, L. (1948). Działalność Wydziału konserwacji i badań zabytków w terenie w latach 1945–1947. Sprawozdania, 1–61. https://rcin.org.pl/iae/ Content/68830/PDF/WA308_87123_P514_Dzialalnosc-wydzialu_I.pdf

Sidorowicz-Mulak, D. (2021). Ze Lwowa do Wrocławia. Ossolineum w latach 1939–1947. Przystanek historia. Pl. https://www.przystanekhistoria.pl/ pa2/teksty/83494,Ze-Lwowa-do-Wroclawia-Ossolineum-w-latach-19391947.html

Stankiewicz, D. (1978). Konserwacja zbiorów Muzeum Narodowego we Wrocławiu w latach 1948–1978 – wystawa. Ochrona Zabytków, 32.

https://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.desklight-fc0452c6653f-475e-ab80-cf990a42bb37/c/Ochrona_Zabytkow-r1979-t32-n2__125153-154.pdf

Talik, M. (2024). Wyjątkowy cykl "Wojna" Artura Grottgera w Muzeum Narodowym. Zobaczcie wstrząsające rysunki. Wroclaw.Pl. https://www.wroclaw.pl/ kultura/artur-grottger-cykl-wojna-rysunki-muzeum-narodowe-wystawa

Tomczyńska, A. (2023). 75-lecie Muzeum Narodowego we Wrocławiu [Dzieje.pl]. Kultura I Sztuka 1945–1989. https://dzieje.pl/dziedzictwo

kulturowe/75-lecie-muzeum-narodowego-we-wroclawiu

Tracz, B. (2023). Druga "repatriacja". Instytutslaski. https://leksykonkresowian. instytutslaski.pl/index.php/Druga_%E2%80%9Erepatriacja%E2%80%9D

Tyszkiewicz, J. (1999). Sto wielkich dni Wrocławia. Wystawa ziem odzyskanych we Wrocławiu a propaganda polityczna ziem zachodnich i

północnych w latach 1945–1948. Besprechungen Und Anzeigen, 47. https://doi.org/10.25627/19994837065

Węcki, M. (2020). I powstanie śląskie (1919 r.) – okoliczności wybuchu. Przystanek historia. Pl. https://przystanekhistoria.pl/pa2/tematy/powstaniaslaskie/72213,I-powstanie-slaskie-1919-r-okolicznosci-wybuchu.html

Wojciechowski, Z. (1945). Polska – Niemcy. Dziesięć wieków zmagania Prace Instytutu zachodniego, 1. https://dlibra.bibliotekaelblaska.pl/libra/ publication/73684/edition/68254/content?ref=L3B1YmxpY2F0aW9uLzczNjk

L2VkaXRpb24vNjgyNjI

Wolność – Zjednoczenie – Odbudowa Ostateczna Unia Ziem Odzyskanych i Polsk i Centralnej. (1948, July 22). Dziennik Polskę, 1.

http://old.mbc.malopolska.pl/Content/90644/dp_1948_198.pdf

Wrocław – największy eksponat. (1948). Dziennik Polskę, 4. http://old.mbc.malopolska.pl/Content/90587/dp_1948_190.pdf

Zachodnia granica Polski granicą pokoju i bezpieczeństwa świata. (1946, July 19). Dziennik Polskę, 2. http://old.mbc.malopolska.pl/Content/ 90638/dp_1948_195.pdf

Завантаження

Опубліковано

2025-08-25

Як цитувати

Музей як інструмент реполонізації Сілезії: творення образу "повернених земель" (1948–1956): DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2025.160.12. (2025). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 160(1). https://history.bulletin.knu.ua/article/view/3732