Матеріали французьких архівів про Івана Мазепу в 1708 р.: від деконструкції містифікацій Ілька Борщака до нових знахідок

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2026.162.1

Автор(и)

  • Вадим Ададуров Український католицький університет image/svg+xml

Ключові слова:

Ключові слова: Іван Мазепа, Станіслав Лєщинський, Станіслав Понятовський, Карл XII, Петро I, козацька Україна, Польща, Швеція, Франція, європейська дипломатія, війна, архіви, містифікація, сучасна історіографія, XVIII століття, ранньомодерна історія Європи

Анотація

Вступ. Іван Мазепа та його доба є однією з ключових тем українського історичного дискурсу. Завдяки впровадженню у науковий обіг нових джерел упродовж останніх десятиліть вдалося досягнути певного прогресу у дослідженні постаті гетьмана. Більша частина цих джерел походить із закордонних архівів, здебільшого російських і шведських. У архівах Франції теж відклалася низка унікальних свідчень, головно авторства дипломатів Людовика XIV у Польщі та Швеції. Оприлюднені ще в XX ст., вони додали колоритних штрихів до загальної картини військової і дипломатичної активності Мазепи під час Північної війни і, особливо, такого її етапу як похід короля Карла XII супроти царя Петра I у 1707–1709 рр.  Основний внесок у виявлення і оприлюднення цих матеріалів зробили діячі української еміграції Ілько Борщак і Теодор Мацьків. У своїй джерелознавчій праці 1988 р. «Гетьман Іван Мазепа у західноєвропейських джерелах 1687–1709 рр.» Мацьків пішов слідами архівних пошуків Борщака, який майже не цитував документів мовою оригіналу та вказував нечіткі вихідні дані. Після вивчення архівних засобів Міністерства закордонних справ Франції Мацьків не зумів підтвердити автентичність частини свідчень, які навів 1928 р. Борщак у своїй праці «Шведчина й французька дипломатія».

Метою мого дослідження є звітування за результатами здійсненої упродовж 2019–2025 рр. перевірки джерельної бази Борщака за архівними матеріалами французької дипломатії. Головні завдання – довести фейкове походження частини наративу Борщака, а також оприлюднити і проаналізувати шляхом порівняння з опублікованими документами невикористані ним і Мацьківим, але розшукані мною свідчення із фонду рукописів Французької національної бібліотеки.

Методи. Статтю написано у жанрі документальної деконструкції й побудовано на порівняльному підході.

Результати. Доведено містифікований характер свідчень, які оприлюднив Борщак, щодо результатів переговорів Мазепи з королем Польщі Станіславом Лєщинським. Здійснено порівняння наявної у Французькій національній бібліотеці чернетки меморандуму Лєщинського його представникові при королі Швеції Карлові XII Станіславу Потоцькому (18 вересня 1708 р.) із опублікованою в 1909 р. заходами Імператорського російського військово-історичного товариства інструкцією Лєщинського Потоцькому під тією самою датою. У фрагменті щодо Мазепи виявлено фальсифікацію документу російськими видавцями, які  приховали таємний намір гетьмана скинути московське ярмо з себе і цілої козацької України. Також показано негативний вплив фальсифікованої російської публікації на історіографію та проаналізовано еволюцію підходів істориків до питання про договірні відносини Мазепи з Лєщинським та Карлом XII.

Висновки. Доведено фейковий характер частини джерельної бази історичної праці Борщака. Впроваджено у науковий обіг два нових свідчення про Мазепу. Показано більшу вірогідність документів, створених головними дієвими особами (у цьому випадку Лєщинським), в момент перебігу подій (вересень 1708 р.), порівняно з пізнішими наративними джерелами, які здебільшого використовували історики. Підтверджено неабияку важливість вивчення зарубіжних архівів щодо доби Мазепи.

Біографія автора

  • автор Вадим Ададуров, афіліація Український католицький університет

    Доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії

Посилання

Adadurov V. (2015). The Theory of "Inscribing" Ukrainian History into the European Context and His Methodological Basis. UCU Scholarly Notes. "History" Series, 2, 49–76 [in Ukrainian].

Adadurov, V. (2024а). Rearranging Words in the Centuries”: An Intellectual Biography of Ilko Borshchak. UCU [in Ukrainian].

Adadurov, V. (2024b). “Saint”/“Sinner”: Thoughts on Several Reviews of My Book “Rearranging Words in the Centuries: An Intellectual Biography of Ilko Borschak. Ukrainian Historical Review, 3, 285–303 [in Ukrainian].

Adadurov, V. (2026a). Elie Borschak as Pylyp Orlyk: Mystifications of the Manifesto to “Princes and Republics,” Letters to the Monarch of England and the States General of the United Provinces of the Netherlands, and the “Deduction of the Rights of Ukraine”. Ukrainian Historical Journal, 3, 187–207 [in Ukrainian].

Adadurov, V. (2026b). The Job of a Historical Mistifier: How Elie Borschak Wrote a the Manifesto to “Princes and Republics,” and the “Deduction of the Rights of Ukraine”. Ukrainian Historical Journal, 4 [in Ukrainian].

AD. CP. Sous-série "Suède" (Suède), Vol. 119.

Andrusiak, M. (1933). Mazepa's Relations with Stanislav Leshchynsky and Charles XII. Notes of the Shevchenko Scientific Society, 152, 35–61 [in Ukrainian].

Archives Diplomatiques (AD). Série "Correspondance politique" (CP). Sous-série "Pologne" (Pologne), Vol. 117, 118, 119, 226.

Bibliothèque nationale de France (BNF). Département des manuscrits (DM). Français (Fr), 10677.

Borshchak, I. (1928). Shvedchyna and French Diplomacy (For unpublished Documents). Scientific Collection of the Historical Section of UVAN, 77–88 [in Ukrainian].

Borshchak, I. (1932). The Great Mazepinets Hryhor Orlyk, Lieutenant General under Louis XV. Chervona Kalyna [in Ukrainian].

Dmytryshyn, I. (2019). Hryhorii Orlyk, or the Cossack Nation in French Diplomacy. Tempora.

Historia dyplomacji polskiej. (1982). T. 2 (Z. Wójcika, Red.). Polski instytut spraw międzynarodowych

Horobets, V. (2025). Mazepa. The thousand-faced hero of Ukrainian history. Vikhola [in Ukrainian].

Kentrzhynskyi, B. (2013). Mazepa. Tempora [in Ukrainian].

Kohut, Z. E. (2025). The Making of Cossack Ukraine. Political Thought, Culture, and Identity Formation, 1569–1714. McGill-Queen's University Press.

Kostomarov, N. (1883/1995). Ruin. Mazepyntsi. Charlie [In Russian].

Krupnytskyi, B. (1942/2008). Hetman Mazepa and his Time. Hramota [In Ukrainian].

Matskiv, T. (1988). Неtmаn Ivan Mazeра in Contemporary West European Sources 1687–1709. UVU [in Ukrainian].

Ohloblyn, O. (1960). Hetman Ivan Mazepa and His Era. NTSh [in Ukrainian].

Schnakenbourg, E. (2006). Les chemins de l’information: la circulation des nouvelles depuis la périphérie européenne jusqu’au gouvernement française au début du XVIII siècle. Revue historique, 638, 291–311.

Subtelnyi, O. (1994). Mazepyntsi:Ukrainian Separatism in the Early 18th Century. Lybid. [in Ukrainian].

Tairova-Yakovleva, T. (2012) Ivan Mazepa and the Russian Empire. The History of "Betrayal". Clio [in Ukrainian].

Tomashivskyi, S. (1909). From the Notes of the Carolinians, 1708–1709. Notes of the Shevchenko Scientific Society, 92, 66–92 [in Ukrainian].

Опубліковано

2026-06-10

Як цитувати

Матеріали французьких архівів про Івана Мазепу в 1708 р.: від деконструкції містифікацій Ілька Борщака до нових знахідок: DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2026.162.1. (2026). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 1(162). https://history.bulletin.knu.ua/uk/article/view/10321