Афроцентрична інтерпретація ідей західноєвропейської та американської інтелектуальної історії ХІХ–ХХ століть: концепція Молефі Кете Асанте

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2026.163.14

Автор(и)

  • Артем Кошелєв Київський національний університет імені Тараса Шевченка image/svg+xml

Ключові слова:

афроцентричність, історія ідей, інтелектуальна історія, Молефі Кете Асанте, соціокультурна історія

Анотація

Вступ. У контексті інтенсифікації зовнішньополітичних, гуманітарних і академічних контактів України з державами Африки зростає потреба у поглибленому вивченні різних аспектів історії та культури народів цього контенту. Серед іншого існує й потреба у дослідженні та осмисленні інтелектуальної історії африканської та афроамериканської спільноти. Особливого значення набуває аналіз концепцій, що сформувалися поза межами західного інтелектуального канону та пропонують альтернативні підходи до інтерпретації історії, культури й ідей Заходу. Однією з таких концепцій є афроцентричність, розроблена американським філософом Молефі Кете Асанте, яка посідає важливе місце в інтелектуальній історії другої половини ХХ століття.

Метою статті є аналіз афроцентричної інтерпретації ідей західноєвропейської та американської інтелектуальної історії ХІХ–ХХ століть у працях Молефі Кете Асанте. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: охарактеризувати ступінь розробленості зазначеної проблематики; охарактеризувати поняття “інтелектуальна історія”; надати визначення поняттю “афроцентричність” у розумінні М. К. Асанте; проаналізувати інтерпретацію європейських ідей з точки зору афроцентричності; висунення пропозиції щодо подальших напрямків дослідження цієї проблематики

Методи та теорія. Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять підходи інтелектуальної історії та історії ідей, історіографічний аналіз, концептуальний аналіз, компаративного підхід, а також елементи контекстуального та критичного аналізу філософських і суспільно-політичних ідей.

Результати. Встановлено, що афроцентричність у трактуванні М. К. Асанте постає як цілісна інтелектуальна парадигма, спрямована на деконструкцію євроцентричних моделей знання. Афроцентрична інтерпретація західних інтелектуальних традицій виявляє їхню вкоріненість у європейський історичний досвід та обмеженість претензій на універсальність. Діалектичний матеріалізм, структуралізм, модернізм і постмодернізм розглядаються Асанте як концепції, що відтворюють ієрархічні уявлення про культуру та історію і не здатні адекватно осмислити африканський досвід.

Висновки. Афроцентрична інтерпретація західноєвропейської та американської інтелектуальної історії ХІХ–ХХ століть, запропонована М. К. Асанте, постає як системна критика домінантних інтелектуальних режимів Заходу, зокрема діалектичного матеріалізму, структуралізму, модернізму та постмодернізму. Попри суттєві відмінності між цими підходами, афроцентричність виявляє в них спільну обмеженість, а саме вкоріненість у європейському історичному досвіді та претензію на універсальність. Це, фактично, призводить до маргіналізації або виключення неєвропейських цивілізацій, насамперед Африки, з повноцінного історичного й інтелектуального простору. Концепція Молефі Кете Асанте має значний евристичний потенціал для розвитку історичних досліджень у сфері африканістики, інтелектуальної історії та студій ідентичності.

Біографія автора

  • автор Артем Кошелєв, афіліація Київський національний університет імені Тараса Шевченка

    Доктор філософії (історія), асистент

Посилання

Kyiv National Taras Shevchenko University, Faculty of Geography. (2022). African studies at the Faculty of Geography. https://geo.knu.ua/novyny-uk/afrykanistyka-na-geografichnomu-fakulteti [in Ukrainian].

Ministry of Foreign Affairs of Ukraine. (2022). Strategy for the development of Ukraine’s relations with African states. https://mfa.gov.ua/storage/app/sites/1/strategiya-afrika-1.pdf [in Ukrainian].

President of Ukraine. (2022). Decree No. 491/2022 on the appointment of the Special Representative of Ukraine for the Middle East and Africa. https://www.president.gov.ua/documents/4912022-43289 [in Ukrainian].

Adeleke, T. (1998). Black Americans and Africa: A critique of the Pan-African and identity paradigms. The International Journal of African Historical Studies, 31(3), 505–536. https://www.jstor.org/stable/221474

Asante, M. K. (1980). Afrocentricity: The theory of social change. Amulefi Publishing Company.

Asante, M. K. (1988). Afrocentricity. Africa World Press.

Asante, M. K. (1998). The Afrocentric idea. Temple University Press.

Asante, M. K. (2007). An Afrocentric manifesto: Toward an African renaissance. Polity Press. Kindle edition.

Balakrishnan, S. (2020). Afrocentrism revisited: Africa in the philosophy of Black nationalism. Souls: A Critical Journal of Black Politics, Culture, and Society, 22(1), 71–88. https://doi.org/10.1080/10999949.2019.1711566

Chawane, M. (2016). The development of Afrocentricity: A historical survey. Yesterday & Today, 16, 78–99. https://doi.org/10.17159/2223-0386/2016/n16a5

Conyers, J. L., Jr. (Ed.). (2003). Molefi Kete Asante: A critical Afrocentric reader. Praeger.

McDougal, S. C., III. (2017). Research methods in Africana studies. Peter Lang.

Mazama, A. (2001). The Afrocentric paradigm: Contours and definitions. Journal of Black Studies, 31(4), 387–405.

Monteiro-Ferreira, A. (2010). Afrocentricity & Westernity: A critical dialogue in search of the demise of the inhuman (Doctoral dissertation). Temple University. https://surl.li/cnbuoj

Ochieng’-Odhiambo, F. (2010). Trends and issues in African philosophy. Peter Lang.

Sithole, T. (2016). Critical Africana studies: Decolonial meditations of Black consciousness. Lexington Books.

Vann, R. T. (2024, January 5). Intellectual history. Encyclopedia Britannica. https://www.britannica.com/topic/intellectual-history

Опубліковано

2026-06-10

Як цитувати

Афроцентрична інтерпретація ідей західноєвропейської та американської інтелектуальної історії ХІХ–ХХ століть: концепція Молефі Кете Асанте: DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2026.163.14. (2026). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 2(163). https://history.bulletin.knu.ua/uk/article/view/10303