ФІНЛЯНДИЗАЦІЯ ЯК ІСТОРИКО-ПОЛІТИЧНИЙ ДОСВІД І ВИКЛИК ДЛЯ УКРАЇНИ

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2024.159.5

Автор(и)

  • Руслан Кирпичник Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-3729-4968

Ключові слова:

російсько-українська війна, фінляндизація, національна безпека, інформаційна війна, Фінляндія, Україна

Анотація

Вступ. Поняття фінляндизація сформувалось у геополітичних реаліях другої половини ХХ століття, що визначало специфічний баланс як зовнішньої так і внутрішньої політики Фінляндії в умовах Холодної війни. Відмова від вступу у військові альянси, що стосувалось насамперед НАТО, визнання територіальних поступок, а також обмеження у зовнішньополітичних ініціативах в обмін на відносну внутрішню стабільність, були головними умовами які СРСР висунув Фінляндії по завершенню Другої світової війни.

Методи. В процесі дослідження було застосовано низку загальнонаукових методів: порівняльно-історичного, структурно-функціонального, системного та прогностичного.

Результати. По результатам дії "Договору про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу" який СРСР нав’язав Фінляндії в 1948 році, країна хоч і зберігала демократичний устрій та капіталістичну модель економіки, але була вимушена прийняти нові "правила" співіснування зі своїм східним сусідом. Варто зазначити, що СРСР у своїй політиці впливу не обмежувався нейтральними статусом Фінляндії, аж до 1991 року економіка Фінляндії була вимушено орієнтована на радянські замовлення, що в свою чергу не давало країні в повній мірі розвивати тісніші економічні відносини з Заходом. Після розпаду СРСР, Фінляндія позбулась свого політичного нейтралітету ставши членом ЄС у 1995, а вирішальним закінченням військового нейтралітету став вступ до НАТО у 2023 році, як прямий наслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Висновки. Хоча фінляндизація зі вступом Фінляндії до НАТО втратила свою класичну основу вимушеного нейтралітету, але реалії російсько-української війни та геополітичні аспекти сьогодення, вимагають чіткого усвідомлення тієї небезпеки які країна агресор Росія намагається нав’язати Україні. Масштаб бойових дій та реалій російсько-української війни в світових геополітичних процесах станом на 2024 рік є унікальним, але незмінним залишається позиція Росії, щодо нейтрального статусу України та відмови від окупованих територій, що в сукупності з масовою інформаційною кампанією націленою на українське суспільство та західні владні кола, створює нові виклики для України.

Посилання

Allison, R. (1985). Finland’s relations with the Soviet Union. London: Macmillan.

Arter, D. (1996). Finland: from neutrality to NATO? European security, 5 (4), 614–632.

Arter, D. (2023). From Finlandisation and post-Finlandisation to the end of Finlandisation? Finland’s road to a NATO application. European security, 32(2), 171-189

Forsberg, T., Pesu, M. (2016). The ‘finlandization’of Finland: the ideal type, the historical modeland the lessons learnt. Diplomacy and statecraft, 27 (3), 473–495.

Kuntunen, T. (2017). Helsinki syndrome: the parachronistic renaissance of finlandization in inter-national relations. New perspectives: interdisciplinary journal of central and east European politicsand international relations, 25 (1), 55–83.

Koskimaa, V., Raunio, T. (2024). Effective and democratic policymaking during a major crisis: an in-of Finland’s decision to apply for NATO membership after Russia attacked Ukraine. Journal of European Public Policy, 1-24.

Pihkala, E. (1999). The political economy of post-war Finland 1945-1952. Scandinavian Economic History Review, 47(3), 26-48.

Завантаження

Опубліковано

2025-03-31

Як цитувати

ФІНЛЯНДИЗАЦІЯ ЯК ІСТОРИКО-ПОЛІТИЧНИЙ ДОСВІД І ВИКЛИК ДЛЯ УКРАЇНИ: DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2024.159.5. (2025). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, 159(2), 37-40. https://history.bulletin.knu.ua/article/view/3266