Репатріація полонених росіян зі складу колишньої царської армії з теренів Німеччини та Австро-Угорщини, 1918–1921 роки (у висвітленні сучасної російської історіографії)
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2024.158.1
Ключові слова:
російська історіографія, полонені росіяни, репатріація, більшовицька дипломатія, Німеччина, Австро-Угорщина.Анотація
Вступ. У статті проаналізовано найзначніший історіографічний доробок російських істориків, які зосереджували свої зусилля на вивченні процесу репатріації полонених росіян з теренів Німеччини та Австро-Угорщини (та новопосталих в її колишніх межах незалежних держав) після завершення Першої світової війни.
Методи. Були застосовані загальнонаукові та спеціальні історичні методи, зокрема історіографічний аналіз опублікованих праць російських істориків, метод контент-аналізу та військової антропології.
Результати. Встановлено, що на першому своєму етапі (листопад 1918 – січень 1919 рр.) репатріація полонених росіян відбувалася цілком стихійно, наслідком чого репатріанти були змушені долати надзвичайні складнощі під час свого переїзду додому. Зібраний в працях російських істориків дослідницький матеріал переконливо свідчить про те, що репатріанти у переважній більшості випадків були залишені більшовицькою владою фактично напризволяще, і більше того – остання намагалася ще й розіграти «карту» полонених для дестабілізації новопосталих європейських держав. Проведення другого етапу репатріації (літо 1920 – початок 1921 рр.) відбувалося в організований спосіб, чим більшовики мали завдячувати радянському дипломату В. Л. Коппу. Цього разу Москва не пошкодувала власних ресурсів аби вивезти максимальну кількість полонених росіян, сподіваючись в такий спосіб нормалізувати свої стосунки з Німеччиною.
Висновки. Російська історіографія у переважній більшості праць доволі об’єктивно висвітлює тогочасну ситуацію з репатріацією полонених росіян, проте така оцінка не стосується тих публікацій, в яких йдеться про полонених українців, бо у висвітленні сюжетів про національне відсепарування останніх російські дослідники послуговуються відверто антиукраїнськими пропагандистськими кліше.
Посилання
Aseev, I. A., Karimov, R. R., & Karimova, G. Yu. (2023). Repatriation of Russian prisoners of war after the end of the First World War: to the history of the issue Bulletin of the Ufa Law Institute of the Ministry of Internal Affairs of Russia, 1 (99), 24–29 [in Russian].
Belova, I. B. (2015). Forced migrants: refugees and prisoners of war of the First World War in Russia. 1914–1925 (Based on materials from the central provinces of European Russia). [Diss. Doc. of History, 07.00.02. Bryansk] [in Russian].
Belova, I. B. (2014). The return of Russian prisoners of war of the First World War to Soviet Russia: historiographic aspect Bulletin of the Vyatka State Humanitarian University. Field of science: History and archeology, 4, 72–77 [in Russian].
Vasilyeva, S. N. (1998). Prisoners of war of Germany, Austria-Hungary and Russia during the First World War. [Thesis abstract diss. candidate of historical sciences. Moscow] [in Russian].
Zhdanov, N. M. (1920). Russian prisoners of war in the World War 1914–1918. Part I, II, III. Moscow [in Russian].
Ippolitov, S. S. (n.d.) "The Ukrainians categorically declared that they were Russian": prisoners of war of the First World War in European politics, 1918–1921. Scientific notes of the Crimean Federal University named after V. I. Vernadsky. Series "Historical sciences", 68–79 (without indication of year, volume, number) [in Russian].
Lazarenko, E. I. (2021). Re-evacuation of prisoners of war of the Russian army of the First World War from foreign camps Bulletin of the Surgut State Pedagogical University, 3 (72), 184–195 [in Russian].
Minayeva, T. V. (2012). Review of: Telitsyn V.L. Returning home: On the history of Russian Prisoners of war in World War I. Historical panorama. Issue 14, 128–133.
Nagornaya, O. S. (2008). "Evacuation in the form in which it exists is destructive for prisoners of war and dangerous for the state": Soviet practice of repatriating prisoners of war of the First World War Bulletin of the Chelyabinsk State University. Issue 24. History, 15 (116), 55–63 [in Russian].
Posadsky, A. V. (2006). Prisoners after captivity: on the history of Russian prisoners of war of the Great War in 1918–1920. Reports of the Academy of Military Sciences. Military History. No. 5 (23). The First World War: Search for new approaches to research, invitation to dialogue. Saratov, 183–188 [in Russian].
Stepanov, A. I. (2002). The Price of War: Victims and Losses. In World Wars of the 20th Century: in 4 books: Book 1. The First World War: Historical Essay (G. D. Shkundin, Еd.), 624–644. Nauka [in Russian].
Telitsyn, V. L. (2011). Returning home: On the History of Russian Prisoners of War in World War I. Moscow.
Shcherov, I. P. (2001). Military migration in Russia 1914–1922. [Thesis abstract diss. doctor of historical sciences. Moscow] [in Russian].
Chernoperov, V. L. (2006). The activities of the Soviet diplomat V. L. Kopp to return Russian prisoners of war to their homeland (1919–1921). Reports of the Academy of Military Sciences. Military History. No. 5 (23). The First World War: Search for New Approaches to Research, Invitation to Dialogue, 188–198 [in Russian].
