Вплив Сезанна на естетичне бачення жіночого тіла у творчості Адальберта Ерделі
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2025.161.7
Ключові слова:
Закарпатська школа живопису, естетика, Поль Сезанн, Адальберт Ерделі, пластична мова, конструктивність, колористика, купальниціАнотація
Вступ. Стаття присвячена аналізу впливу пластичної мови Поля Сезанна на художнє мислення Адальберта Ерделі та формування естетичних засад Закарпатської школи живопису. Розглянуто, як сезаннівські принципи конструктивного осмислення форми, кольору та простору отримали нове звучання в локальному контексті міжвоєнного мистецтва. Дослідження зосереджене на з’ясуванні того, яким чином Ерделі інтерпретував і трансформував сезаннівську модель художнього бачення, поєднуючи її з національними ідентифікаційними мотивами та власним філософським відчуттям природи та людини.
Методи. У дослідженні застосовано історико-порівняльний підхід, що дозволяє простежити еволюцію художнього мислення від сезаннівського конструктивізму до індивідуальної живописної системи Ерделі. Формально-стилістичний аналіз використано для розкриття закономірностей композиційної побудови, колористичних рішень і трактування простору в обох митців. Іконографічний метод дав змогу виявити особливості репрезентації жіночого тіла та мотиву купальниць, який став одним із центральних у системі сезаннівських і постсезаннівських пошуків. Семіотичний підхід використано для виявлення глибинних смислових структур у творчості Ерделі, де образ оголеної постаті постає не лише предметом формальних експериментів, а й символом духовної гармонії, єдності людини та природи. Герменевтичний аналіз забезпечив можливість інтерпретації художніх творів у контексті культурних і філософських парадигм європейського модернізму, що були трансформовані у специфічному середовищі закарпатського мистецтва.
Результати. У творчості Адальберта Ерделі простежується послідовне переосмислення сезаннівської концепції конструктивного живопису. Такі полотна, як "Оголена на березі", "Купальниці", "Тріо", демонструють прагнення художника до гармонізації об’ємно-просторової структури, монументалізації людського образу та синтезу колірних мас у єдине ритмічне ціле. Його унікальна двостороння робота "Оголена на березі / Купальниці" є зразком внутрішнього діалогу художника з традицією, своєрідним пластичним щоденником, у якому виявляються етапи його формальних пошуків і філософської еволюції. У трактуванні людського тіла Ерделі, як і Сезанн, прагнув вийти за межі натуралістичної подібності, перетворюючи форму на вираження духовного стану й структурної єдності світу.
Висновки. Вплив Поля Сезанна на художню систему Адальберта Ерделі виявляється не в прямих цитатах чи наслідуванні, а в глибокій рецепції його методології бачення. Ерделі переосмислив сезаннівську логіку побудови форми, колористичну аналітику та структурну організацію простору відповідно до власних естетичних цілей. Через цю творчу трансформацію постсезаннівські принципи набули у його живописі емоційної насиченості, національного колориту й філософської глибини. Таким чином, саме діалог із Сезанном став для Ерделі одним із ключових чинників формування модерного мислення в українському мистецтві першої половини ХХ століття та визначив концептуальні основи Закарпатської школи живопису.
Ключові слова: Закарпатська школа живопису, естетика, Поль Сезанн, Адальберт Ерделі, пластична мова, конструктивність, колористика, купальниці.
Посилання
Becks-Malorny, U. (2016). Paul Cézanne, 1839–1906: Pioneer of modernism. Taschen America LLC.
Bricco, E. (2014). Paul Cézanne et les écrivains. Revue italienne d’études françaises, 4, Varia. https://doi.org/10.4000/rief.690
Cianci, G., Franzini, E., & Negri, A. (Eds.). (2001). Il Cézanne degli scrittori dei poeti e dei filosofi.
Erdeli, A. (2012). IMEN: Literary works, diaries, reflections. Uzhhorod: Oleksandra Harkusha Publishing House. [in Ukrainian]
Gottlieb, C. (1959). The joy of life: Matisse, Picasso and Cézanne. College Art Journal, 18(2), 106–116. https://doi.org/10.2307/774178
Myroniuk, O. (2025). Reception of Paul Cézanne’s aesthetic principles in the artistic discourse of modernity. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, 160(1), 74–78. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2024.160.10 [in Ukrainian]
Myroniuk, O. (2025). Transformation of space and form in Paul Cézanne’s landscapes: Mont Sainte-Victoire as a concept of modernist aesthetics. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, 159(2), 49–53. https://history.bulletin.knu.ua/article/view/3069 [in Ukrainian]
Pavylchuk, I. (2019). Search for Cézannism in Adalbert Erdeli’s practice of the 1930s–1940s. Bulletin of Kharkiv State Academy of Design and Arts, (2), 82–88. http://nbuv.gov.ua/UJRN/had_2019_2_12 [in Ukrainian]
Pavylchuk, I. (2021). Post-Impressionism in Ukrainian painting of the 20th – early 21st centuries: Historical origins, sources of inspiration, specifics of development [Unpublished doctoral dissertation]. Lviv National Academy of Arts. [in Ukrainian]
Seitasanova, A. (2024). Artistic and stylistic features of Adalbert Erdeli’s painting: The role of influences of European art schools [Unpublished PhD dissertation]. National Academy of Fine Arts and Architecture. [in Ukrainian]
Shapiro, M. (2008). Cézanne and the Transformation of the Nude.
Strii, A. (2021). Historiography of Adalbert Erdeli’s figure: State and problems. Current Issues of the Humanities: Interuniversity Collection of Scientific Papers of Young Scientists of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, 3(40), 48–52. https://doi.org/10.24919/2308-4863/40-3-7 [in Ukrainian]
Venturi, L. (1988). Paul Cézanne: Son art – Son œuvre. Alan Wofsy Fine Arts.
